загрузка...

Якісні ознаки множинності

. 1. Кожне діяння, вчинене особою, має бути передбачене в Особливій частині КК як окремий (самостійний) склад злочину, тобто бути одиничним злочином . Це можуть бути будь‑які поєднання одиничних злочинів: простих зі складними; триваючих із продовжуваними чи складеними тощо. Залежно від об’єкта посягання ці злочини можуть бути тотожними. однорідними чи різнорідними. Вони можуть бути передбачені різними статтями Особливої частини КК, різними частинами однієї статті, навіть однієї і тією самою статтею Особливої частини КК, за умови, що кожний з них має окремий (самостійний) склад злочину. 2. Діяння у складі множинності мають бути юридично значущими , тобто вони повинні зберігати свої юридичні властивості: за жодне з цих діянь не спливли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК); особа не звільнялася від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям (ст. 45 КК), з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК), з передачею особи на поруки (ст. 47 КК), зі зміною обстановки (ст. 48 КК), за наявністю актів амністії чи помилування (статті 86, 87 КК), а так само за раніше вчинений злочин у неї не було погашено чи знято судимість (статті 89–91 КК). 3. Не повинно також бути процесуальних перешкод для притягнення особи до кримінальної відповідальності хоча б за одне із двох вчинених злочинних діянь (наприклад, відсутня скарга потерпілого у справі приватного обвинувачення ст. 27 КПК). Іншою мовою, множинність злочинів буде відсутньою, якщо хоча б за один із двох вчинених злочинів існують підстави, що виключають кримінальне переслідування чи інші кримінально‑правові наслідки. Множинність злочинів має не тільки низку ознак, що визначають її юридичну природу, але вона може бути охарактеризована також із соціальної точки зору.
Передусім, множинність свідчить про підвищену ступінь суспільної небезпеки як суб’єкта злочину, так і всього злочину в цілому. Так, при вчиненні декількох злочинів шкода завдасться більш широкому колу суспільних відносин, від злочинів потерпає декілька об’єктів кримінально‑правової охорони. Отже, можна стверджувати, що, як правило, підвищується і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння за рахунок збільшення розміру спричиненої шкоди. По‑друге, множинність свідчить, як правило, про стійку антисоціальну спрямованість особи винного, про його схильність до вчинення злочинів, особливо, якщо він вже відбув покарання за умисний злочин і знову вчинив умисний злочин, або про недбале чи легковажне ставлення до соціальних цінностей (при вчиненні необережних злочинів). Все це характеризує суб’єкта як такого, що має підвищену небезпеку для суспільства. Крім того, множинність негативно впливає на окремих нестійких членів суспільства, створює ілюзію безкарності, скасовує страх перед покаранням, породжує правовий нігілізм і зневагу до права. Це призводить до того, що механізми попередження злочинності не спрацьовують, і спостерігається тенденція до збільшення кількості злочинів. Таким чином, множинність злочинів має подвійну природу. Це є юридичне і соціальне поняття, якому притаманні специфічні ознаки. Для більш глибокого з’ясування поняття множинності необхідно проаналізувати поняття, визначити ознаки та види одиничного злочину, який є складовим, структурним елементом множинності.
<< | >>
Источник: І. О. Зінченко В. І. Тютюгін. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання. 2008

Еще по теме Якісні ознаки множинності:

  1. Якісні ознаки
  2. Якісні ознаки
  3. Якісні ознаки
  4. Кількісна ознака множинності
  5. Кількісна ознака
  6. 1.1. Поняття множинності злочинів
  7. 1.4. Види множинності злочинів
  8. Кількісна ознака
  9. Кількісна ознака
  10. Об'єктивні ознаки.
  11. Розділ 1. Поняття та види множинності злочинів Вступ
  12. 1.2. Поняття одиничного злочину як структурного елементу множинності
  13. Розділ 3. Судова практика з питань множинності злочинів
  14. Суб’єктивні ознаки
  15. Суб'єктивна ознака