загрузка...

Складання покарань

. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК закон припускає можливість як часткового, так і повного складання покарань, призначених за окремі злочини. У разі визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів за принципом часткового складання , суд до найбільш суворого за видам чи розмірам покарання, призначеного за один зі злочинів, додає (приєднує) лише частину менш суворого покарання, призначеного за інший злочин. З цього випливає, що при застосуванні часткового складання розмір остаточного покарання за сукупністю злочинів у всякому разі, як зазначено у постанові від 24 жовтня 2003 р. (п. 23), має бути (і завжди стає внаслідок такого складання) більшим за розмір кожного з покарань, призначених за окремі злочини[307]. Таким чином, при частковому складанні найбільш суворе з призначених покарань береться судом до уваги, так би мовити, у повному його обсязі (повною мірою), тоді як інші, менш суворі покарання, приєднуються до більш суворого лише в певній частині і тим самим входять до остаточного (сукупного) покарання лише частково . Питання ж про те, яку саме частину менш суворого покарання належить додати до більш суворого, суд вирішує на свій розсуд з урахуванням конкретних обставин справи і виходячи з тих меж остаточного покарання, які передбачені ч. 2 ст. 70 КК. У разі визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом застосування для цього принципу повного складання всі покарання, призначені за окремі злочини, додаються (приєднуються) одне до іншого (складаються, підсумовуються між собою) і остаточне покарання за сукупністю злочинів укладає тим самим їх загальну суму . Стаття 70 КК не обмежує право суду на застосування принципу складання залежно від того, які саме види покарань призначаються за окремі злочини. Як зазначено у постанові від 24 жовтня 2003 р. (п. 22), принцип як повного, так і часткового складання покарань може застосовуватись у випадках призначення за окремі злочині, що входять до сукупності, як однакових, так і різних за видам покарань [308]. Зрозуміло, що складання однакових між собою за видом покарань, тобто таких, що належать до того ж самого їх виду, яких‑небудь особливих труднощів не викликає – вони складаються між собою у межах, передбачених ч. 2 ст. 70 КК. Проте і при вирішенні цього питання у практиці іноді зустрічаються помилки. Наприклад, за справою Ц., засудженого за окремі злочини до обмеження волі (за ч. 2 ст. 190 КК – на два роки і за ч. 3 ст. 358 КК – на один рік), суд, призначаючи покарання за сукупністю цих злочинів, у порушення вимог ст. 70 КК остаточно визначив не обмеження волі, а зовсім інший вид покарання – три роки позбавлення волі[309].
На відміну від однакових за видом, складання різновидних покарань, тобто таких, які належать до різних їх видів, має свої особливості. Тому саме для цих випадків у КК України 2001 р. сформульовано спеціальну норму – ст. 72 КК, яка встановлює правила складання різновидних покарань і з обов’язковим урахуванням вимог якої тільки і може здійснюватися їх складання. Аналіз ст. 72 КК свідчить, що перелічені тут вили покарань, виходячи з можливості чи, навпаки, неприпустимості їх складання, можуть бути умовно розподілені на дві групи . У першу з них входять ті види покарань, які передбачені статтями 56–58, 60–63 КК і які можуть підлягати складанню , бо саме для його здійснення в ч. 1 ст. 72 КК встановлюється певне їх співвідношення між собою – так звана, шкала еквівалентності, яка виходить зі ступеню суворості різних видів покарань. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КК для складання покарань , які належать до цієї групи, необхідно попередньо менш суворий вид покарання перевести [310] в більш суворий , тобто певним чином трансформувати (перерахувати) одне покарання (менш суворе) в інше (більш суворе), виходячи з того співвідношення, яке встановлено для них у ч. 1 ст. 72 КК. Лише після такого переводу (трансформації) і здійснюється їх складання для визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів. Наприклад, якщо за ч. 3 ст. 190 КК призначено 5 років позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 358 КК – 3 роки обмеження волі, то перш ніж скласти ці покарання необхідно попередньо перевести обмеження волі в позбавлення волі, керуючись для цього їх співвідношенням за суворістю, встановленим у п. 1–6 ч. І ст. 72 КК. До другої групи належать ті види покарань, які передбачені статтями 53–55, 59 КК і які не підлягають складанню , бо закон, виходячи з природи (характеру) тих правообмежень, які складають їх зміст, визнає їх такими, що не співвідносяться як між собою, так й з іншими видами покарань в якому‑небудь еквіваленті. У зв'язку з цим і перевести (трансформувати) їх одне в інше, а, отже, і об’єднати їх між собою шляхом складання не уявляється можливим. Безумовно, застосування до цих видів покарань принципу поглинення менш суворого їх виду більш суворим, як вже зазначалося, цілком можливе, але це не вирішить всіх питань, які тут виникають, хоча б тому, що при застосуванні приписів ст. 71 КК використання принципу поглинення покарань, за загальним правилом, виключається[311]. Ураховуючи особливість вирішення питання про призначення за сукупністю злочинів тих видів покарань, які належать до зазначеної другої групи, воно заслуговує на окремий розгляд.
<< | >>
Источник: І. О. Зінченко В. І. Тютюгін. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання. 2008

Еще по теме Складання покарань:

  1. звільненні засудженого від покарання або в заміні покарання чи невідбутої його частини більш м’яким
  2. 2.1.2. Порядок і межі призначення покарання за сукупністю злочинів Призначення покарання за окремі злочини, то утворюють сукупність
  3. Одночасне застосування різновидних покарань
  4. 2.2.2. Порядок і межі призначення покарання за сукупністю вироків
  5. Визначення остаточної міри покарання за сукупністю злочинів
  6. без призначення покарання
  7. після призначення покарання судом
  8. 2.2.3. Призначення додаткових покарань за сукупністю вироків
  9. Складання, розгляд та прийняття Державного бюджету України
  10. Порядок складання місячної звітності
  11. 2.1.3. Призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів
  12. 2.1.4. Призначення покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК
  13. Облік та складання звітності про виконання місцевих бюджетів
  14. Порядок призначення покарання за сукупністю злочинів
  15. Складання квартальної звітності про виконання державного бюджету
  16. Порядок складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів
  17. Складання та подання місячної звітності про виконання бюджетів